 В місті Корюківці Чернігівської області пройшли заходи з відзначення 120-річчя від дня народження видатного і до сьогодні неперевершеного музичного майстра, автора сучасної української бандури і кобзаря Олександра Корнієвського.
Вшанувати світлу пам'ять майстра до Корюківки прибуло чимало гостей з Києва та Чернігова, серед яких можна було бачити голову Національної спілки кобзарів України Володимира Єсипка, народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Василя Нечепу, представників Чернігівського земляцтва, обласної влади, музичних майстрів та багатьох інших. Разом з корюківчанами гості побували на могилі Олександра Корнієвського, де напередодні було встановлено новий мармуровий надгробок. На ньому місцевий художник Валерій Козій викарбував майстра у вишиваній сорочці з його улюбленою бандурою, підписав, що він - Почесний громадянин міста Корюківки. Гості поклали квіти до пам'ятника, а місцевий священик отець Тарас освятив його.
Далі було відкриття меморіальної дошки О. Корнієвському на будинку школи мистецтв, яка відтепер носить його ім'я, та тематичної експозиції в Корюківському історичному музеї. Її створили на основі постійно діючої експозиції, додавши експонати, що зберігалися у фондах: музичні інструменти, вироблені Корнієвським, книжки, фотографії, документи, робочий інструментарій майстра, а також присвячені йому картини юних художників. "Корнієвський робив не просто бандури, а справжні витвори мистецтва", - наголосив, звертаючись до присутніх Володимир Єсипок. Потреби доводити це не було - поряд стояли розкішно інкрустовані славнозвісним майстром інструменти.
Останній святковий захід, що пройшов у районному будинку культури, став справжньою одою великому й нескореному українцю. Розпочав її останній учень Олександра Корнієвського Василь Нечепа, а продовжила своїм концертом Національна капела бандуристів України ім. Г. Майбороди. Її могутній спів, як символ і доказ невмирущості українського національного мистецтва, підняв цілу хвилю почуттів у душах присутніх, тож вдячні слухачі довго не відпускали артистів зі сцени.
Олександр Корнієвський народився 21 березня 1889 року в селі Данилівці нині Менського району Чернігівщини. Перший музичний інструмент - маленьку дитячу скрипочку - виготовив у 7-річному віці. Коли підріс, здобув фах столяра-червонодеревника. Ще навчаючись у ремісничому училищі, удосконалив зіпсований інструмент легендарного кобзаря Терентія Пархоменка. Після цього став отримувати замовлення від найвідоміших виконавців і уславлених колективів.
В сталінські часи О. Корнієвський був репресований, 10 років провів у далекосхідних таборах. Але й там не покинув улюбленої справи, виготовив собі бандуру і давав у таборах концерти. Після звільнення 14 років прожив у місті Бійську Алтайського краю, і лише в 1962 р. повернувся на батьківщину.
За свій вік (а прожив він 99 років) О. Корнієвський виготовив тисячі інструментів - скрипок, лір, арф, віолончелей, гітар, цимбалів, мандолін, балалайок. Та головним його витвором стала бандура, яку він, постійно удосконалюючи, із примітивної, діатонічної кобзи підніс на рівень концертного мистецтва. Останню, 180-ту двогрифну бандуру "Ювілейну" О. Корнієвський зробив у дев'яносторічному віці.
Більшу частину свого дорослого життя Олександр Корнієвський прожив у Корюківці, де облаштована його меморіальна кімната, є вулиця, що носить його ім'я і досі живе невістка - дружина сина Олександра Діна Степанівна Корнієвська. Їй, за збереження спадщини майстра, на урочистостях з нагоди його ювілею, було вручено відзнаку голови Чернігівської облдержадміністрації.
Джерело: Чернігівський монітор
|
